Захід відбувся за участю державного уповноваженого АМКУ Світлани Панаіотіді, асоційованого директора Управління міжнародних зв’язків Федеральної торгової комісії (США) Рассела Дамтофта, голови правління Фонду розвитку конкуренції Олександра Мельниченка, експерта Фонду розвитку конкуренції Хасана Какая, члена експертної ради Фонду розвитку конкуренції Сергія Цівкача, представників профільних асоціацій та громадськості.
Перебуваючи у відрядженні, перший заступник міністра охорони здоров’я України Олександра Павленко залишила відеозвернення учасникам круглого столу. «На перший погляд може скластися враження, що МОЗ України вельми опосередковано відноситься до проблем антимонопольного права і конкуренції, однак для нас ця сфера — пряма відповідь щодо доступності ліків для пацієнта, якості і цін на лікарські засоби в нашій країні», — йдеться у зверненні.
Під час засідання учасники обговорили ряд важливих питань, зокрема, Олександр Мельниченко озвучив характерні антимонопольні ризики діяльності фармацевтичних компаній України, пов’язані з правопорушеннями у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання, антиконкурентних дій органів влади щодо суб’єктів господарювання, недобросовісної конкуренції.
У випадку, якщо хтось з учасників займає домінуюче положення на ринку, АМКУ, досліджуючи поведінку суб’єктів господарювання, акцентує свою увагу на цілій низці їх характеристик. Якщо вони домовляються між собою про ціни і це негативно впливає на конкуренцію на ринку і призводить до її обмеження, усунення чи недопущення, це називається не інакше, як антиконкурентні узгоджені дії суб’єктів господарювання.
Якщо мова йде про домінуюче положення на ринку окремої компанії, саме по собі воно не є правопорушенням. «Разом з тим, якщо така компанія вчиняє дії, пов’язані з обмеженням або усуненням конкуренції, за це встановлюється відповідальність і можуть бути доволі суворі санкції», — зауважив О. Мельниченко.
Що стосується недобросовісної конкуренції, то найбільш характерними її проявами є неправомірне використання торгових знаків, найменувань, реклама, що вводить в оману. Усе це окреслено в законі «Про захист від недобросовісної конкуренції».
Наостанок експерт наголосив, що на будь-якому ринку, у тому числі й на фармацевтичному, дуже важливим є існування правил професійної етики, які мають розробити самі учасники ринку. «Ці правила дозволять вам визначити поведінку суб’єктів господарювання. Цей досвід пройшли країни Європи й інші цивілізовані країни. Тому ми від імені фонду рекомендуємо звернути увагу на те, що охоплення правилами професійної етики діяльності суб’єктів господарювання на фармацевтичному ринку є важливими для вас у першу чергу», — резюмував О. Мельниченко.
Рассел Дамтофт представив правозастосовний досвід США у сфері антимонопольних правопорушень, а також розповів про форми адвокатування конкуренції у сфері фармації та охорони здоров’я. Доповідач зупинився на питаннях захисту ексклюзивності даних оригінальних лікарських засобів. У США непоодинокими є випадки, коли після закінчення терміну патентного захисту з метою недопущення конкуренції власники оригінальних препаратів домовляються з виробниками генериків, щоб останні не виходили на ринок. При цьому прибутки розподіляються між виробниками оригінальних і генеричних ліків. «Нами було проведено дослідження судових процесів із зворотними платежами. Такі правопорушення коштують американцям 3,5 млрд дол. США на рік», — наголосив Р. Дамтофт.
У свою чергу, Хасан Какая презентував правозастосовний досвід країн Європи та Азії у сфері антимонопольних правопорушень та розповів про ті ризики у фармацевтичній галузі, які можуть виникати в разі неправомірної концентрації суб’єктів господарювання на ринку. За його словами, фармацевтичний ринок залежить у тому числі від високотехнологічних розробок, тому дуже важливо забезпечити патентний захист і умови для створення нових препаратів.
Інвестиції ж у розробку нових лікарських засобів є дуже ризиковими. У Європі з 10 тис. препаратів лише щодо 100 проводять клінічні дослідження, з яких потім 10 виходить на ринок.
Що стосується попиту на лікарські засоби, то він залежить від наявності в державної чи приватної системи медичного страхування, а також видатків уряду на цю сферу. «Якщо витрати на препарати частково або повністю компенсуються за рахунок страхування, у споживача практично немає стимулу обмежувати свої витрати на охорону здоров’я. Генерики можуть грати свою роль у контролі затрат, які готові понести державний сектор або приватні страхові компанії», — зазначив Х. Какая.
З метою зниження витрат і розширення переліку лікарських засобів, які можна закупити за державні кошти, органи влади розвинутих країн розробили ряд заходів — систему соpayment (солідарна оплата) в контексті запровадження реімбурсації вартості ліків. Простором для зловживання може виступити процес формування переліку лікарських засобів, що підлягатимуть відшкодуванню.
Сергій Цівкач у своїй доповіді окреслив форми участі фармацевтичних компаній у формуванні конкурентної політики та розвитку антимонопольного законодавства, зокрема, шляхом безпосередньої участі компаній у комплаєнс-програмах, що сприятиме зниженню ризиків для діяльності цих компаній на ринку.
У контексті розвитку конкурентної політики важливо врахувати 3 аспекти: загальнодержавна конкурентна політика для всіх галузей; реформування правозастосовної діяльності; фокус на галузевих ринках. За словами С. Цівкача, фармацевтичний ринок є одним із складних у сфері антимонопольного правозастосування. «Тут, напевно, є 2 чинники — недосконала державна система регулювання і сірі зони у діяльності фармкомпаній», — зазначив він. Що стосується участі фармацевтичних компаній у вирішенні цих питань, то доповідач зупинився на 2 шляхах: участь у напрацюванні комплексних реформ конкуренційної політики; самостійна діяльність зі зниження антимонопольних ризиків — розробка антимонопольних комплаєнс-програм.
Фонд розвитку конкуренції готовий виступити для фармацевтичних компаній у якості майданчика для визначення ключових проблемних питань. «Експерти нашої організації зможуть напрацювати економічні і юридичні рішення цих питань», — підкреслив С. Цівкач. На його переконання, до цього процесу також необхідно залучати МОЗ України, АМКУ, експертів та інших учасників фармацевтичного ринку.
У рамках засідання круглого столу відбулася жвава дискусія, у ході якої Світлана Панаіотіді наголосила на тому, що АМКУ, розуміючи соціальну значимість ринку лікарських засобів, має на меті розвиток чесної конкуренції на ньому. Фармацевтичний ринок продовжує бути одним з пріоритетних напрямків дослідження АМКУ у 2016 р. «Я як відповідальний уповноважений планую у цьому році співпрацювати з Міністерством охорони здоров’я України і Парламентом відносно медичної реформи, яка вплине на ситуацію, що склалася на ринку, у тому числі під час закупівлі ліків за державні кошти», — зазначила С. Панаіотіді.