Представлено звіт Антимонопольного комітету за 2016 р.

«Це перший повний рік роботи нового складу АМКУ. Звіт принципово змінився не тільки за форматом, а й за сутністю. Це відображає нашу мету — побудувати сучасне, ефективне, професійне та прозоре конкурентне відомство», — наголосив голова АМКУ Юрій Терентьєв, відкриваючи засідання.

Голова АМКУ зауважив, що ефективність — це давати максимальний результат обмеженими ресурсами та у визначений проміжок часу. Для цього важливо розуміти головні проблеми економіки в цілому та окремих ринків, а також знаходити найбільш оптимальні за часом та ресурсами шляхи роботи з ними. Кількість справ повинна заміщуватися якістю та підвищенням загального економічного ефекту. «У 2016 р. економічний ефект від діяльності АМКУ (розрахований за методикою Організації економічного співробітниц­тва та розвитку) збільшився в 1,5 раза та сягнув 1,4 млрд грн., але справжня ефективність роботи конкурентного відомства має оцінюватися протягом більшого періоду», — підкреслив Ю. Терентьєв.

АМКУ — це орган, головним завданням якого є недопущення та припинення порушень конкурентного законодавства. «Насправді 2016 р. був роком найбільших штрафів за історію АМКУ, а розмір штрафу є відображенням розміру економічної шкоди, з якою пов’язане порушення. Були прийняті, зокрема, рішення щодо зловживань монопольним становищем ПАТ «Газ­пром», діяльності дистриб’ютора сигарет ТОВ «Тедіс Україна», дій операторів автозаправних станцій, фармацевтичних виробників і дистриб’юторів, численні рішення щодо змов на торгах», — зазначив голова відомства.

Окреме значення має робота АМКУ як органу оскарження державних закупівель. За 2016 р. надійшло 3067 скарг, що на 129% більше порівняно з 2015 р. Лише 2,8% рішень оскаржуються до суду, проте тільки 0,1% прийнятих колегією АМКУ рішень скасовується.

Міжнародне визнання отримало підвищення прозорості діяльності АМКУ. Усі рішення підлягають обов’язковій публікації. «Крім формування сталої практики органів АМКУ, це виконує комунікативну функцію, надаючи суб’єктам можливість оцінити відповідність своєї діяльності вимогам конкурентного права», — наголосив Ю. Терентьєв.

Голова Громадської ради при АМКУ Олександр Завада зазначив, що АМКУ зробив все, що віднесено до його повноважень чинним законодавством, для того, щоб «перезавантаження» в роботі Громадської ради, яке відбулося у лютому цього року, відбувалося прозоро, демократично і на професійних засадах. Членами Громадської ради при АМКУ стали представники всіх інститутів громадянського суспільства, які виявили до цього інтерес і які реально працюють у сфері конкуренції.

Що стосується представленого звіту, то члени Громадської ради ретельно ознайомляться з його змістом після затвердження. «Я думаю, що ми зможемо висловити ті пропозиції і побажання, які можна буде врахувати у наступному році», — зазначив О. Завада.

Якщо охарактеризувати діяльність АМКУ в цілому, то, за словами голови Громадської ради, проведено великий обсяг роботи. «Робота проведена якісно на нових засадах, і ми це бачимо у презентованому звіті. Зокрема, я би хотів звернути увагу безпосередньо на розділ, який стосується конкретних ринків і їх проблематики», — наголосив доповідач.

На завершення засідання голова АМКУ поставив на голосування проект рішення затвердити представлений звіт, який пізніше затверджено розпорядженням АМКУ № 2-рп.

Дослідження фармацевтичного ринку України

Окремий розділ звіту присвячено дослід­женню фармацевтичного ринку України. «Ринки фармацевтичної галузі є одними з найбільш важливих в України та пріоритетних у роботі АМКУ. У 2016 р. ми здійснили детальний аналіз фармацевтичних ринків, який було викладено у відповідному звіті, та внесли пропозиції щодо вдосконалення на рівні нормативно-правового регулювання. Ми надавали рекомендації Міні­стерству охорони здоров’я, розглядали численні звернення, виносили рішення у справах та дослід­жували важливі концентрації на ринках фармації. Але головне, що ми маємо зробити, — спільними зусиллями створити прозорі правила гри, передбачувані та дієві, і, що важливо, — незмінні, для можливості існування вільних, конкурентних ринків у фармацевтичній галузі», — зазначила державний уповноважений АМКУ Світлана Панаіотіді.

У звіті зазначається, що всі процеси, пов’язані з виведенням лікарського засобу на певний товарний ринок, реалізацією та формуванням ціни на лікарський засіб, знаходяться під впливом певних дій — як органів влади і органів адміністративно-господарського управління та кон­тролю, до повноважень яких належать регулювання та контроль у фармацевтичній сфері, так і поведінки безпосередньо учасників таких товарних ринків.

Загальними проблемами функціонування фармацевтичних ринків є:

• відсутність загального єдиного підходу до регулювання ринків;
• відсутність гармонізованих та пов’язаних між собою нормативно-правових актів;
• непослідовність актів регулятора (Міністерства охорони здоров’я);
• початкова стадія запровадження окремих програм реімбурсації та референтного ціноутворення лікарських засобів (має ряд суттєвих зауважень);
• недостатній розвиток страхової медицини тощо.

Існуюча система функціонування ринку лікарських засобів дозволяє всім ланцюгам просування товару перекладати на кінцевого споживача, який придбаває ліки в аптеці, всі свої фінансові ризики від впливу об’єктивних і суб’єктивних факторів.

Під час проведених АМКУ досліджень не виявлено фактів, які б свідчили про ефективну саморегуляцію фармацевтичного ринку. На думку АМКУ, з урахуванням наявного на теперішній час стану конкуренції на відповідних товарних ринках, особливостей тривалих договірних стосунків між суб’єктами цих ринків під час постачання товарів саме запровадження професіоналами фармацевтичного ринку процесів саморегуляції мало б сприяти створенню умов для конкурентного середовища.

У звіті АМКУ виокремив декілька рівнів фармацевтичного ринку.

1. Виробництво/імпорт лікарських засобів — основними учасниками є вітчизняні виробники лікарських засобів, зарубіжні виробники лікарських засобів (їх представництва), імпортери (більше 100 учасників ринку).

2. Дистрибуція/оптова торгівля лікарськими засобами — загальнодержавний ринок надання послуг з постачання оптових партій лікарських засобів та медичних виробів у широкому асортиментному наборі. На цьому ринку наявні структурні ознаки колективної монополії трьох учасників ринку, сукупна частка яких перевищує 50%.

3. Роздрібна торгівля лікарськими засобами — регіональні ринки послуг з організації роздрібної торгівлі лікарськими засобами характеризуються постійним зростанням — згідно з інформацією Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, кількість ліцензіатів з роздрібної торгівлі лікарськими засобами постійно збільшується. Станом на 01.01.2016 р. таку діяльність здійснювали 7083 ліцензіати через 22 912 структурних підрозділів. Незважаючи на велику кількість учасників ринку, регіональні ринки послуг з організації роздрібної торгівлі лікарськими засобами в більшості випадків мають структурні ознаки індивідуальної чи колективної монополії. Тренд щодо посилення позицій аптечних мереж зберігається.

Згадуються у Звіті і результати дослідження фармацевтичного ринку за період 2014 – І півріччя 2016 р., за результатом якого АМКУ підготовлено окремий звіт.

Визначено, що бар’єрами вступу на фармацевтичний ринок є адміністративні (ліцензований вид діяльності), значні матеріально-технічні вимоги для виробників, економічні (необхідність суттєвих обігових коштів, власних чи кредитних) фактори.

У звітному році діяльність АМКУ була спрямована також на регіональний ринок роздрібної торгівлі лікарськими засобами в територіальних межах м. Київ у частині відпуску лікарських засобів (у тому числі препаратів інсуліну та засобів їх введення) за рецептами лікарів. Єдиним учасником ринку внаслідок антиконкурентних дій органів місцевої влади та самоврядування було КП «Фармація» (м. Київ).

Проблематика фармацевтичного ринку та дії АМКУ щодо її вирішення

Необхідність забезпечення високих матеріально-технічних вимог до складських приміщень ліцензіатів, встановлених Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з обігу ліків.

Необхідність забезпечення високих матеріально-технічних вимог, встановлених Ліцензійними умовами, призвела до концентрації ринкової влади в руках найбільших операторів ринку, які повністю встановлюють правила гри на ринку та перешкоджають розвитку конкуренції.

АМКУ було направлено відповідні пропозиції до Прем’єр-міністра України щодо необхідності внесення змін до Ліцензійних умов в частині перегляду умов до складських приміщень ліцензіатів.

Під час опрацювання тексту проекту відповідних Ліцензійних умов АМКУ надав зауваження щодо доцільності з метою розвитку конкуренції на ринку оптової торгівлі лікарськими засобами передбачення певного перехідного періоду для можливості отримання усіма ліцензіа­тами з оптової торгівлі сертифікатів належної дистриб’юторської практики (GDP), що дозволить їм надавати іншим суб’єктам господарювання послуги із зберігання лікарських засобів і супутніх товарів. Зазначені зауваження розробником було враховано.

Можливість обмеження вибору споживача на ринку роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

Тенденції розвитку аптечного сегмента в Україні щодо консолідації ринку шляхом посилення ролі мережевої торгівлі лікарськими засобами за певних обставин може призвести до ситуації, коли сильні гравці, які вже мають ознаки монопольного (домінуючого) становища на регіональних ринках, будуть поступово поглинати слабших конкурентів, у тому числі й шляхом приєднання їх до існуючих аптечних мереж, тим самим посилюючи свою частку на ринку.

Маючи здатність впливати на ринкову пропозицію лікарських засобів, аптечні мережі можуть обмежувати вибір споживача тими лікарськими засобами, доходність від реалізації яких найбільша.

За результатами проведеного дослідження органами АМКУ надано більше 100 рекомендацій учасникам ринку та розпочато розгляд 27 справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Відсутність ефективного механізму саморегуляції ринку послуг з організації роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

Розпочато співпрацю з Громадською спілкою «Професійна аптечна асоціація України» щодо опрацювання правил професійної етики, передбачених проектом Кодексу етичної діяльності аптечних закладів ( прим. ред.: текст проекту Кодексу у відкритих джерелах не оприлюднювався). На сайті АМКУ проведено опитування ліцензіатів з роздрібної торгівлі лікарськими засобами щодо перспектив впровадження Кодексу етичної діяльності аптечних закладів.

Також АМКУ вивчав ряд інших проблематик, пов’язаних із:

• недосконалістю нормативно-правової бази щодо державних закупівель витратних матеріалів для гемодіалізу;
• несвоєчасним декларуванням МОЗ України оптово-відпускних цін на препарати;
• обмеженням конкуренції шляхом встановлення конкретних дозувань лікарських засобів для державних закупівель.

Пропозиції АМКУ щодо вирішення проблемних питань на фармринку

Результати власних досліджень із пропозиція­ми щодо вирішення проблемних питань АМКУ направив Президенту України, Прем’єр-міністру України, до Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я та Міністерства охорони здоров’я України.

Пропозиції АМКУ стосуються наступних питань:

• запровадження референтного ціноутворення на найнеобхідніші лікарські засоби (перелік визначається Кабінетом Міністрів за поданням Міністерства охорони здоров’я України) з метою підвищення їх доступності та поступовий перехід до референтного ціноутворення на всі лікарські засоби, що реалізуються на території Украї­ни, із відкритими реєстрами цін на них. Прим. ред.: як відомо, з 1 квітня 2017 р. запроваджується референтне ціноутворення на 21 міжнародну непатентовану назву лікарських засобів для лікування серцево-судинних захворювань, цукрового діабету ІІ типу та бронхіальної астми, вартість яких відшкодовуватиметься з боку держави;
• запровадження положень про електронні реєстри пацієнтів за видами захворювань, які лікуються за кошти державного (місцевих) бюджетів;
• поступовий перехід від існуючої системи державного регулювання вартості найнеобхідніших лікарських засобів (шляхом встановлення граничного рівня оптово-відпускної та роздрібної надбавки) до впровадження системи реімбурсації;
• зміна моделі надання медичної допомоги через запровадження загальнообов’язкового соціального медичного страхування;
• введення терміна «медична послуга» в нормативно-правову базу у сфері охорони здоров’я та фармації, зокрема з метою можливості впровадження медичного страхування;
• встановлення прозорих відносин у сфері промоції та маркетингу лікарських засобів із врахуванням європейського досвіду;
• внесення змін до Ліцензійних умов щодо перегляду окремих вимог до складських приміщень ліцензіатів.

З метою встановлення прозорих правил ведення бізнесу та розвитку конкуренції на відповідних товарних ринках АМКУ внесено пропозиції до учасників фармацевтичних ринків щодо вжиття заходів, спрямованих на запровадження ефективних механізмів саморегуляції товарних ринків із введенням загальних для всіх учасників правил професійної етики.

Повний текст звіту розміщено на сайті АМКУ.